Берислав: історія, пам’ятки, фото

Берислав – найстаріше місто в Херсонській області. Збудоване на місці турецької фортеці. Колись було митним пунктом Великого Князівства Литовського, а також відігравало величезну роль у Кримській війні. Берислав відомий насиченою історією, тому тут однозначно є що подивитись туристам у будь-який час. Читайте далі – ми розповімо, які визначні місця неодмінно варто відвідати!

Історія Берислава

Офіційна дата створення Берислава – 1784 рік. Щоправда, Бериславщину почали освоювати у 2 тис. до н. е. Це засвідчує знайдений скарб епохи пізньої бронзи. Там викопано житло і культові будови, в яких проживали скіфи в перших століттях нашої ери. Це все, що відомо про «древній» Берислав.

В 14 столітті тут розміщувалась резиденція золотоординського хана Тохтамиша – Догангечіт. Пізніше її знищили литовці, перетворивши згодом у прикордонний сторожовий пункт – Вітовтову митницю. У другій половині 15 століття територією заволоділи татари та турки. Замість митниці з’явилась фортеця Кизикермен – «Дівоча краса». Берислав завжди був важливою переправою, бо добиратися там з одного берега Дніпра на інший, а також в Крим – дуже зручно. Через перевальне місце завозили товари зі Сходу в Російську імперію та Скандинавію.

У роки Кримської війни 1853–1856 років по місцевості проходили війська, транспорт зі зброєю та продовольчі обози. Місто грало стратегічну роль та було тиловим центром російської армії.

На початку 20 століття місто стало чималим. Але були відсутні водогін, каналізація, а вулиці освітлювались керосиновими ліхтарями виключно у центральній частині. У час Другої світової війни Бериславщина перебувала під німецькою окупацією до 1944 року. В добу СРСР тут розвивалося машинобудування, працював завод будматеріалів та з виробництва молочної продукції. Закладів вищої освіти не було, учні поступали в педагогічне та медичне училища.

Берислав занесений у список історичних населених місць України як найбільш древнє поселення Херсонщини. Тут збереглось чимало меморіалів історії, які приваблюють туристів звідусіль.

Головні пам’ятки

Свято-Введенська церква

Споруджена у 1725 році із деревини дуба без використання цвяхів. У 1784 церкву переправили на плотах по Дніпру від фортеці Переволочна. Свято-Введенська церква – найстаріша споруда міста. Вона старша від Берислава на цілих півстоліття. Це, без сумніву, рідкість для української архітектури. Перед закриттям церкви у 1939, настоятель роздав парафіянам церковне начиння на зберігання.

Храм являє собою зразок дерев’яного запорізького зодчества, належить до хрестово-купольного типу. Святиня пофарбована у голубий колір із зеленими вставками. Має восьмигранну конструкцію, а апсида – п’ятигранна. Храм діє, тому можете побувати на службі. Більше того, тут збережено унікальні ікони 18 століття, старовинний напрестольний хрест, Євангеліє 1697 року.

Руїни фортеці Кизикермен

Інша назва – Газикерман. Заснована турками в якості опорної ділянки османського панування у 1484 році. Так само як інші бастіони, місто-фортеця контролювала переправу через Дніпро, захищала свої землі від козаків. Саме ця фортифікація постала рубежем для нападів на лівобережну Україну та не пропускала запорожців вниз Дніпром до Чорного моря. Лишень у 1695 російсько-українському війську вдалося захопити твердиню. Територія Кизикермен приєдналась до Росії 1774 року, а 1778 – на руїнах побудовано Берислав.

Залишились лише фрагменти фортечних стін 15–16 ст. Зовсім не дивно, адже укріплення атакували у 1670–1695 роках. На честь взяття Кизикермен встановлений пам’ятний знак козакам.

Краєзнавчий музей

Краєзнавчий музей створений у 1958 році. На даний час зібрано майже 8000 експонатів. У закладі дізнаєтесь минуле Берислава, оглянете старовинні знаряддя праці та побуту.

Тут виставлені зразки українського одягу 18–20 століття, рідкісні монети, медалі та предмети доби СРСР. Обов’язково подивіться на відбиток риби на камені й рештки первісної живності. Тут часто проводяться лекції про історію Бериславщини. Співробітники розповідають про різні періоди розвитку, важливі події та історичні факти.

Братське кладовище

У роки Кримської війни Берислав став тиловою базою російської армії. Окрім цього, тут приймали поранених та хворих захисників Севастополя у приватних будинках. В єдиному полугоспіталі гостро не вистачало лікарів, медикаментів, поміщень. Смертність була дуже високою, в основному через інфекційні захворювання – тиф, лихоманка, дизентерія. Протягом півроку тут померло 533 особи. Їх поховали в спеціально виділеному місці, названому Військовим кладовищем.

Над могилою молодших чинів стоїть загальний хрест, а над похованнями прапорщиків – індивідуальні монументи. В центрі цвинтаря розміщена меморіальна каплиця у псевдо романському стилі. Спочатку вона мала шатрове завершення, на вершині якого стояв хрест. У радянські часи хрест втрачено. Покрівлю каплички нещодавно замінили, проте хрест не відновили.

Кам’янська Січ

Кам’янська Січ утворена 1709 року після розгрому козаків у Полтавській битві. Решта козацького війська влаштувалась на березі річки Кам’янка. Періодично кошовий залишав цю місцину та переміщався в Олешки під захист кримського хана. У 1734 році козаки рушили до російського кордону і заснували Нову Січ у складі Російської імперії.

Про те, як козаки жили у 18 столітті, можна зрозуміти, глянувши на руїни Кам’янської Січі. Тут збереглися останки підземних куренів, підсобних приміщень, площа для січової ради. Головна святиня – поховання отамана Костянтина Гордієнка. Кам’янська Січ належати до Хортицького заповідника з 2009 року.

Фортеця Тягинь

Спершу спорудження було замком, побудованим литовцями у 14 столітті. Твердиня мала три круглі вежі по кутах. У кінці 15 століття будівлю захопили татари та перебудували її у фортецю. Тягинь стала плацдармом для набігів на українські території. Козаки так само здійснювали набіги на татар. У 1492 році козацьке військо захопило та знищило турецьке судно, що вважається першою згадкою про козаків і виникнення запорізького козацтва. У 17 столітті Тягинь штурмували отаман І. Сірко та полковник С. Палій. Неодноразові спроби завоювати фортифікацію не минули марно  – у 18 столітті форт був повністю зруйнований.

Сегменти бастіону збережені біля старого мосту. З нагоди 500-ліття козацтва встановлена колона з фігурою Святого Архистратига Михаїла.

Бізюків монастир

Чоловічий монастир в селі Червоний Маяк заснований у 1782 році. До 19 століття при приході відкрито школи, лікарня, сирітський будинок, п’ять церков. Коли прийшла радянська влада, святиню закрили до 1992 року.

Архітектура святині виконана у псевдо руському стилі. Господарські забудови, братський корпус і старі будівлі виконані з червоної цегли.

На жаль, від ансамблю залишилось не так багато: просфорня і пекарня у стилі класицизм, цоколь та арка Вознесенського собору, палати архієреїв, Покровський собор. На схилах берега збереглись печери – келії монахів-аскетів.

Де відпочити в Бериславі

Місць для відпочинку в Бериславі малувато. Звісно, є декілька кафе, набережна. Нова локація – парк імені Шевченка. Довгий час знаходився у плачевному стані, але місцевий підприємець відновив його. Зараз тут викладена плиткою пішохідна зона, відреставровані фонтани, встановлені дитячий та спортивний майданчики. А ввечері цей парк красиво підсвічується.

Якщо бажаєте зупинитися на кілька днів, вибір невеликий. Серед готелів тільки «Ластівка» із сімома номерами. Є можливість поселитись в Новій Каховці – там готелі розташовані на Дніпровському узбережжі.