Херсонські гори

Зміст:

ПоказатиЗгорнути

• Історія Станіславського Гранд-Каньйону
• Херсонські гори на мапі
• Станіславські гори: як дістатися, зручні маршрути
• Чим зайнятися в Херсонських горах
• Хабловський маяк

Станіславські гори — це круті скелі з вертикальними схилами з різнобарвної глини. Заввишки до 55 м.

З вершини мису з одного боку відкриваються прекрасні краєвиди на лиман, з іншого — чудові степові пейзажі.

Особливо красиво тут навесні й на початку літа, коли в балках і ярах з'являються запашні трави та розквітають поля диких ірисів.

Історія Станіславського Гранд-Каньйону

Херсонські гори — це глиняні мальовничі обриви над лиманом. Загальна площа гір — 660 га, вони є частиною ландшафтного заказника «Станіславський».

Горами в Херсонській області називають мальовничі глиняні обриви над лиманом. Саму назву треба сприймати метафорично.

Стародавні часи

Унаслідок археологічних розкопок було встановлено, що в стародавні часи на цій території розташовувалось городище, яке займало територію в понад 3 га. Вважається, що у 12—11-му століттях до н.е. тут були поселення, що належати до епохи пізньої бронзи білозерської культури (назва походить від розташованого неподалік озера Білого). До 4-5 століття н.е. тут були греки, скіфи (еліно-скіфи), римляни.

З 6-го століття до н.е. аж до 4-го століття нашої ери територію Херсонських гір у різні роки займали поселення Черняхівської культури.

Наша ера

Фігури "баб" зразка 11–13 століття нагадують про кочівників та половців. Кам'яні хрести 18-19 століть свідчать про присутність козацьких поселень. Чимало історичних пам'яток були знищені після створення глиняного кар'єру в 1990 році.

Херсонські гори на мапі

Лише 48 хвилин у дорозі від Херсона!

Станіславські гори: як дістатися, зручні маршрути

Станіславський заказник розташований у Білозерському районі та прилягає до акваторії Дніпровського лиману. Найзручніше сюди дістатися автобусом, який щогодини відправляється з АС-2 в Херсоні. Квиток коштує 40 грн. В самому Станіславі ви не побачите мініатюрні гірські утворення, тому слід вийти на найближчій зупинці та пройти пішки до лиману за візуальними орієнтирами.

Щоб дістатися локації власним автомобілем, потрібно рухатися з Херсона трасою Т 1501. У кінці села треба повернути ліворуч. Для пошуку оптимальних маршрутів до найцікавіших місць варто поговорити з місцевими.

Чим зайнятися в Херсонських горах

Туристи приїжджають у Станіславські гори для відпочинку на природі, а також щоб:

• влаштувати пікнік і зробити красиві фото на тлі вражаючих пейзажів, створених поєднанням прибережної акваторії з крутими схилами та степовими ділянками;
• поплавати в лимані та поспостерігати за рибами, які мешкають у водоймі;
• помедитувати — вважається, що ця місцевість має сильну енергетику та створює відчуття умиротворення і спокою;

• покататися на байдарках або організувати сплав уздовж крутих обривів;
• політати на парапланах, що можливо завдяки вітрам, які дмуть із Чорного моря та створюють при ударі об скелі підйомну силу, спрямовану вгору;
• поспостерігати за поведінкою птахів (birdwatching), яких тут безліч, послухати їхній спів і навчитися розпізнавати різні види за звуками;
• провести тривалу пішу подорож горами з подоланням перешкод на природному рельєфі (трекінг), заночувати в наметі.

Заночувати також можна в кемпінгу або орендувати будинок з усіма зручностями. Туристичні агентства пропонують одноденні екскурсії в Херсонські гори. Також ви можете приїхати самостійно і поставити намети на схилах.

Схожа локація є на лівому березі Дністровського лиману в Одеській області, на відстані 10 км від популярного чорноморського курорту Затока. Як і Станіславські гори, глиняні кручі Дністровського Гранд Каньону не мають нічого спільного зі справжніми горними каньонами, але такі ж мальовничі, особливо під час заходу сонця.

Хабловський маяк

Неподалік від села Олександрівка, на кордоні Миколаївської та Херсонської областей, є цікава споруда — Хабловський задній маяк. Він розташований просто серед степу. Дістатися до нього можна власним або орендованим транспортом.

Перша будівля маяка була зведена 147 років тому, проте під час війни її було знищено, оскільки маяк був орієнтиром для артилерії. Сучасний маяк відновлений у 1952 році. На фасаді будівлі є ретронапис «Подарунок XIX з'їзду ВКП(б)».

Кілька років тому на маяку зробили капітальний ремонт, фасад закрили металевою вагонкою та пофарбували в чорний і бордовий кольори.

Обладнання працює в автоматичному режимі, до ламп розжарювання додали світлодіодний прожектор. За допомогою оптичної системи кожні 6 секунд маяк подає спрямований пучок світла червоного кольору, який видно на відстані п'яти морських миль.

Особливістю конструкції є звуки, які розливаються у вітряну погоду та схожі на тувинський горловий спів або наспіви тибетських ченців.